ФОНД Дианы Макаровой: Снеговик-Хранитель и Снеговик-Волонтёр.

- Да, но если мы не слепим снеговика, мы опоздаем на всю зиму.
сказал бы паровозик из Ромашкино, если бы доехал до зимы.

Мы не опоздали!
И чисто по-волонтёрски запасливо сотворили двух.

Снеговик-Хранитель и Снеговик-Волонтёр.
Сами понимайте, кто есть кто.
Хранителя на самом деле зовут Сэр Рыцарь. Так сказала Санди. А Санди можно верить. Она знает толк в рыцарях.





https://www.facebook.com/fondDM/posts/1866134073645362

Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.

Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.



Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя визначна політична і громадська діячка, один з лідерів національно-визвольного руху Дарія Ребет (дівоче прізвище: Цісик; 1913-1992), публіцист, за фахом правник. Голова Проводу ОУНЗ (1979–1991). Дружина Лева Ребета, вбитого в 1957 в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським, який згодом убив С. Бандеру.

У серпні 1943 Дарія Ребет брала безпосередню участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР. З вересня 1943 року входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.

Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграці. На першому З'їзді українського жіноцтва в Німеччині до Головної Управи було обрано Дарію Ребет. За її участю було створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет.

Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині, автор статей, присвячених українському визвольному рухові.

Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені де і була похована.
30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі.

Collapse )


В редакції журналу “Сучасність” зліва направо: Іван Гриньох, Д. Ребет, Володимир Стахів. Мюнхен, 1967 p.

Прочитав на сайті 112 каналу нібито повний переклад статті В. Пінчука про НОВУ ЯЛТУ-2

Прочитав на сайті 112 каналу нібито повний переклад статті В. Пінчука - чи не найбільш наближеного до влади олігарха. Майже нічого нового не написано. Ті самі Женева-2014, Мінськ-1 і Мінськ-2. І в Женеві, і в Мінську не присутня згадка про окупований Крим, а в Україні - внутрішній конфлікт. Вибори на Донбасі можливі до передачі кордону Україні та "лише дипломатичне вирішення кримського питання". Єдине нове - це згадка НОВОЇ ЯЛТИ, де в пакеті буде й відмова України від членства в НАТО та ЄС. Влада собі не може собі дозволити подібних відмов та подібних статей, а наближений олігарх - може, бо не потрібно обиратись на виборах. (Пінчук собі може дозволити навіть ніколи не вживати "Слава Україні" і т.п. Бо не залежний від виборців).
Виникає питання: чи ця перевірочна стаття Пінчука про НОВУ ЯЛТУ-2 написана від власного імені? чи узгоджена з українською владою? чи узгоджена з нової адміністрацією США? чи можливо навіть з Кремлем... питання.
Єдине, що точно відомо про статтю - дуже поганий симптом.

P.S. І звичайно ніякі пінчуки жодних гарантій від нових будапештських угод не дадуть. І ніхто не дасть. Якщо хтось думає, що виконання пінчуковських пропозицій принесе гарантований мир - помиляється. Це лише заохотить Путіна або його наступників на подальші агресивні кроки, бо _за це нічого не буде.

Замовчують і не розслідують, і відкрито захищатють тих, хто розігнав Євромайдан.

Тарас Березовец:
Подтверждаю, что по имеющейся информации именно Сергей Лёвочкин стоял за решением о разгоне студенческого митинга в ночь с 29 на 30 ноября 2013 г. Собственно, это никогда и не было секретом, что команда жестоко раздавить студенческий протест в центре Киева принималась в треугольнике Лёвочкин-Попов-Коряк. Сергей Лёвочкин и Дмитрий Фирташ приняли решение "сливать" Виктора Януковича, поскольку понимали, что аппетиты т.н. "Семьи" рано или поздно коснутся их бизнес-империи и потому решили действовать на упреждение. Поэтому тогдашний глава администрации в отсутствие Януковича дал команду Валерию Коряку жестко "зачистить" Майдан, дабы сделать Януковича "нерукопожатным" и отрезать для него пути назад. Как мы видим, расчёт Лёвочкина сработал - он продолжает здравствовать и поныне, Янукович не у дел. Януковича это никоим образом не отбеливает, просто для понимания кем он себя окружил, и что пока эти люди в Украине, они опасны для страны.
P.S. Это ещё не вся информация, мы добавим к имеющейся. О роли Лёвочкина я заявлял ещё в 2014 году в интервью ТСН.
https://www.facebook.com/taras.berezovets/posts/1485222888174375


- Тобто, не просто замовчуватимуть і не розслідуватимуть, хто розігнав Євромайдан, але й відкрито захищатимуть тих, хто розігнав.
Безумовно, і Березовець, і Аваков й інші лещатники прекрасно знають, хто три роки тому по-звірячому і підкреслено демонстративно розігнав Євромайдан. Знають, але свідомо брешуть. Бо Березовець – політтехнолог А. Клюєва за часів Януковича, Аваков – політично близький.
Висловлювання та показання Януковича, Захарченка, Коряка та інших «новоросіян»– не лише самозахист, але їхніми вустами говорить Кремль. Як бачимо, не лише Кремль, але й чимало українських «патріотів».
Особливо в цьому контексті цікаво читати Тараса Клюєвича Чорновола, який, наскільки відомо, не є «незалежним експертом» НФ (частини Турчинова-Авакова-Пашинського), а «незалежним» АП. Не дивлячись на це, так само покриває Клюєва, Сівковича та ін. Мабуть, кількарічна служба саме у групі Клюєва ПР все–таки взяла гору над «порохоботством».
Всі ці висловлюванння лещатників на третю річницю розгону Євромайдана – не просто піар, не просто небажання розслідування злочину, а відвертий захист Клюєва, Сівковича та інших «хороших регіоналів».
Допоки лещатники не будуть відсторонені від влади та від впливу на владу і на процес розслідування – годі чекати справжнього розслідування та покарання винних в цьому та інших злочинах 2013-14 рр.